Вирішення зада з права

Ейдинов взяв у свою автомашину 8-річного хлопчика, який «голосував» на дорозі, й разом із Худіновим завіз його на віддалену дачу останнього, щоб вимагати потім від батьків викуп. Вони помістили хлопчика в підвал, поставили йому їжу і закрили люк, а самі почали обдумувати деталі майбутньої «операції». Ранком вони виявили, що хлопчик задихнувся від нестачі повітря: стіни підвалу були пофарбовані масляною фарбою, перекриття залізобетонне, а люк пригнаний дуже щільно.

Вирішення
1.Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин справи.
1. Вважати, що злочинці знали про малолітній вік потерпілого.
2. Враховуючи спосіб захоплення в заручники (випадкового «голосуючого»), вважати, що злочин був вчинений спонтанно, без попереднього планування.
3. Враховуючи те, що злочинці не бажали настання смерті хлопчику, оскільки планували деталі майбутнього викупу, вважати, що вбивство вчинене з необережності.
4. Вважати, що Ейдинов і Худінов є співвиконавцями злочину.
2. Попередні висновки щодо злочинів, вчинених суб’єктом. 
Вчинені суб’єктами діяння мають ознаки наступних злочинів: 
Ч. 3 ст. 146 ККУ діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки.
3. Вплив окремих інститутів, що стосуються злочину, на кримінально – правову оцінку діяння суб’єктів. 
3.1. Стадії вчинення злочинів. Закінченим злочином викрадення людини є з моменту заволодіння нею і фактичного початку обмеження її волі. Час, протягом якого утримується особа – конкретний термін перебування потерпілого в такому стані - значення не має.
3.2. Вплив на кваліфікацію. Діяння, передбачене ч. 3 ст. 146 ККУ кваліфікуватиметься без посилання на статті, що визначають незакінчені стадії вчинення злочину (готування і замах), адже закінчені злочини такого посилання не потребують.
3.3. Співучасть у вчиненні злочину. Ч 1. Ст. 28 ККУ Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Відсутність попередньої змови означає, що Ейдинов і Худінов до моменту, коли не побачили малолітнього хлопчика не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спільність своїх дій, розподіл ролей тощо. Тому, вважаю, що тут присутнє спонтанне, ситуативне об'єднання їх зусилль – використовувалась машину одного злочинця, а підвал – іншого. Їх дії осіб були погоджені стосовно об'єкта та об'єктивної сторони злочину, і ці особи усвідомлювали,що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату – отримання викупу. Проте злочин був уже закінчений з моменту позбавлення волі хлопчика. 
3.4. Множинність злочинів. У діях злочинців множинність відсутня, оскільки додаткової кваліфікації за статтями ККУ – не потребує. Здавалось, їх діяння підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.119 ККУ (вбивство через необережність, оскільки умислу вбивати дитину, судячи з їх дій – ну було (дали хлопчику їсти, планували майбутній викуп). Проте заподіяння смерті потерпілому через необережність повністю охоплюється змістом поняття „тяжкі наслідки” (ч.3 ст.146 ККУ) і не вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями КК. Психічне ставлення винного до смерті може бути як умисним, так і необережним. В даному випадку заподіянням смерті малолітнього через було необережність, тому що коли злочинці вибрали такий спосіб позбавлення волі, при якому через злочинну недбалість настала смерть хлопчика. 
4. Склад злочину
Безпосередній об’єкт викрадення – фізична свобода малолітнього. В даному випадку є ще додатковий об’єкт - життя хлопчика.
Об’єктивна сторона злочину виражається у таємному викраденні людини, тобто у вилученні проти її волі з місця перебування та переміщення в інше місце. 
Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 146 КК, характеризується прямим умислом: злочинці усвідомлювали незаконність своїх діянь як викрадення людини чи протиправного позбавлення її волі і бажає їх вчинити. Проте тяжкі наслідки у вигляді смерті є необережними, у формі злочинної недбалості.
Суб’єкт злочину - загальний.
5.Формула кримінально-правової кваліфікації. 
Дії Ейдинова і Худінова слід кваліфікувати за ч.3 ст.146, ч.1 ст.28
6.Юридичне формулювання обвинувачення.
Ейдинов вчинив: незаконне позбавлення волі, вчинене щодо малолітнього або з корисливих мотивів, що спричинило тяжкі наслідки (ч.3 ст.146).
Худінова вчинив: незаконне позбавлення волі, вчинене щодо малолітнього або з корисливих мотивів, що спричинило тяжкі наслідки (ч.3 ст.146).

Задача 
Керенцев, проводячи неповнолітню Трошину додому, у парку намагався вступити з нею у статевий зв’язок всупереч її волі. Долаючи опір потерпілої, він бив її кулаками по голові, а коли вона впала — ногами у різні частини тіла. Коли потерпіла втратила свідомість, Керенцев згвалтував її. Щоб приховати вчинення злочину, він почав душити Трошину. Гадаючи, що вона мертва, Керенцев втік. Трошина залишилася живою, їй були спричинене тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Дайте кримінально-правову оцінку дій суб’єкта.
Вирішення
1.Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин справи.
1. Трошина являється неповнолітньою. Будемо вважати що Керенцев знав про це, або принаймні мав про це знати.
2. Керенцев наніс Трошиній удари по різних частинах тіла, внаслідок чого вона втратила свідомість. 
3. Вважати, що Керенцев вступив в статеві зносини з Трошиною із застосуванням фізичного насильства.
4. Керенцев усвідомлював, що Трошина під час зґвалтування була без свідомості. 
5. Вважати, що дії Керенцева, а саме – удушення, були спрямовані на вбивство Трошиної з метою приховати злочин.
2. Попередні висновки щодо злочинів, вчинених суб’єктом. 
Вчинені діяння суб’єктом мають ознаки наступних злочинів: 
Ч.3. ст. 152 ККУ - Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства Фізичним насильством, передбаченим диспозицією статті 152 ККУ, слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. (п. 3. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»); ч. 9 ст. 115 - замах на вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, ч.1 ст.121 - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
3. Вплив окремих інститутів, що стосуються злочину, на кримінально – правову оцінку діяння суб’єктів. 
3.1. Стадії вчинення злочинів. Стадія злочинів, кваліфікованих за ч.3. ст. 152 ККУ та ч.1 ст.121 – закінчені. Зґвалтування вважається закінченим злочином з моменту початку статевих зносин, при цьому не має значення, чи закінчила винна особа статевий акт у фізіологічному розумінні ( п5. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»).
Діяння, кваліфіковане за ч. 9 ст. 115 – замах. Вид замаху – закінчений, оскільки Керенцев виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства Трошиної, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Вплив на кваліфікацію. Діяння, передбачене ч. 9 ст. 115 ККУ кваліфікуватиметься із посиланням на ч.2 ст. 15 ККУ. Закінчені злочини такого посилання не потребують.
Співучасть у вчиненні злочину. Злочин вчинено одноосібно, тому не потребує застосування кваліфікуючої ознаки - вчинене групою осіб. 
Множинність злочинів. У діях Керенцева присутня множинність, при цьому має місце сукупність злочинів, передбачених Особливою частиною ККУ. Сукупністю злочинів визнається вчинення Керенцевим ч.3. ст. 152 ККУ, ч. 9 ст. 115, ч.1 ст.121.
4.Формула кримінально-правової кваліфікації.
Дії Керенцева слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч.3. ст. 152 ККУ, ч. 9 ст. 115, ч.1 ст.121.
5.Юридичне формулювання обвинувачення.
Керенцев вчинив: нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння (ч.1 ст.121 ) з метою примушування до статевих зносин неповнолітньої з подальшим зґвалтуванням (ч.3. ст. 152 ККУ); ч. 9 ст. 115 а також здійснив закінчений замах на вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (ч. 9 ст. 115).
Задача

 Подружжя Степан та Галина Москаленки на залізничному вокзалі підшукували підозрілих молодиків, запрошували їх за відповідну платню на роботу, відвозили у сільську місцевість, де мали домашнє господарство. Молодиків утримували у підвалі на ланцюгах, вночі виводили та примушували працювати на фермі. Під час затримання Москаленків, виявилося, що один з «рабів» помер від недоїдання та важкої праці.
Дайте кримінально-правову оцінку дій суб’єктів.

Вирішення
Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин справи.
1. Степан та Галина – співучасники злочину, їх діяння охоплювались умислом в рівній мірі. 
2. Припустимо, що молодиків, що незаконно утримувались подружжям, було – 2 (оскільки термін «декілька» не дає змоги точно визначити їх кількість), один з яких – помер. 
3. Вважатимемо, що всі молодики, що незаконно утримувались подружжям - були повнолітнього віку.
4. Вважатимемо, що дане діяння вчинялось способом, небезпечним для життя чи здоров'я молодиків, оскільки при утриманні в підвалі на ланцюгах без належної їжі та з фізичною працею - створюється реальна загроза загибелі потерпілого або заподіяння йому тілесного ушкодження.
5. Спосіб вчинення злочину має характер особливого мучання, це були дії, спрямовані на тривале позбавлення молодиків їжі, пиття, тепла, залишення іх в шкідливих для здоров'я умовах (тримання в підвалі).
6. Вважаємо, що дане діяння є продовжуваним злочином, що не підпадає під кваліфікацію як такого, що здійснювалось протягом тривалого часу, оскільки тривалий час є оціночною ознакою, наявність чи відсутність якої має визначатися судом з урахуванням конкретного астрономічного строку, протягом якого особа була позбавлена волі, місця, де вона трималась, способу її утримання, інших конкретних обставин справи та особи потерпілого. З умов задачі визначити тривалість часу – неможливо.
1. Попередні висновки щодо злочинів, вчинених суб’єктом. 
Вчинені діяння суб’єктом мають ознаки наступних злочинів: 
Ч. 2 ст. 146 ККУ - Незаконне викрадення людини, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу.
Ч 2. Ст. 121 ККУ - умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого.
3. Вплив окремих інститутів, що стосуються злочину, на кримінально – правову оцінку діяння суб’єктів. 
3.1. Стадії вчинення злочинів. Стадія злочинів, кваліфікованих за Ч 2 ст. 146 – є закінченим злочином є з моменту заволодіння юнаками і фактичного початку обмеження їх волі. Ч.2 ст.121 – є закінченим злочином. 
Вплив на кваліфікацію. Дані діяння кваліфікуються без посилання на ст.ст. 14 та 15 ККУ.
Співучасть у вчиненні злочину. Злочини вчинено подружжям Москаленків у співучасті. Злочин вчинено групою осіб за попередньою змовою. Степан та Галина є співвиконавцями, тобто особами, які у співучасті безпосередньо вчинили злочин щодо молодиків. 
Вбивство молодика № 1.
Злочин вчинено співвиконавцями – подружжям, яке являється групою осіб за попередньою змовою. 
Незаконне викрадення та утримання молодика кваліфікуємо за Ч. 2 ст. 146 - незаконне викрадення людини, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу.
Молодик не є малолітнім, що не впливає на кваліфікацію. Також даний злочин не можна вважати таким, що вчинений з корисливих мотивів, оскільки не було досягнуто жодної матеріальної вигоди. На кваліфікую дій подружжя впливає те, що злочин вчинено щодо двох або більше осіб за попередньою змовою групою осіб. Відповідно до ч.2 ст.28 злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Вважаємо, що дане діяння є продовжуваним злочином, що не підпадає під кваліфікацію як такого, що здійснювалось протягом тривалого часу, оскільки тривалий час є оціночною ознакою, наявність чи відсутність якої має визначатися судом з урахуванням конкретного астрономічного строку, протягом якого особа була позбавлена волі, місця, де вона трималась, способу її утримання, інших конкретних обставин справи та особи потерпілого. З умов задачі визначити тривалість часу – неможливо. 
Діяння, що охоплює утримання молодика в поганих умовах, що спричинило його смерть кваліфікуємо як ч.2. ст. 121 як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого.
В даному діянні присутнє співвиконавство. Дане діяння вчинене способом, що має характер особливого мучення, оскільки, коли його заподіяння супроводжувалось особливим фізичним та моральним стражданням та нестерпним болем для потерпілого. Зокрема це були дії, спрямовані на тривале позбавлення молодика № 1 їжі, пиття та тепла, залишення іі в шкідливих для здоров'я умовах, в підвалі та прикутого ланцюгами. Окрім того відбувалось примушування до фізичної праці. Дані діяння спричинили смерть потерпілого, що підпадає під кваліфікацію за ч. 2 ст. 121. 
Незаконне викрадення молодика № 2.
Дане діяння подружжя здійснило в співучасті .
Незаконне викрадення та утримання молодика № 2 кваліфікуємо за Ч. 2 ст. 146 - незаконне викрадення людини, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу.
Множинність злочинів. У діях подружжя присутня множинність, при цьому має місце сукупність злочинів як в Галини, так і в Степана, передбачених Особливою частиною ККУ. Повторність як множинність в діяннях подружжя – відсутня, оскільки в диспозиції ч.2 ст.146 ККУ використовується поняття «здійснюване протягом тривалого часу», що характеризує дане діяння. 
4.Формула кримінально-правової кваліфікації. 
Дії Степана слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 ККУ та ч. 2 ст. 121 ККУ;
Дії Галини слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 ККУ та ч. 2 ст. 121 ККУ.
5.Юридичне формулювання обвинувачення.
Степан вчинив незаконне викрадення людини, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або здійснюване протягом тривалого часу (ч. 2 ст. 146 ККУ) та умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого (ч.2. ст. 121 ККУ).
Галина вчинила незаконне викрадення людини, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або здійснюване протягом тривалого часу (ч. 2 ст. 146 ККУ) та умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого (ч.2. ст. 121 ККУ)

Задача

 Брати Сергій та Петро Волощуки та їх знайомий Коровін вбили працівника міліції Шаронова і заволоділи його табельним пістолетом. Після цього вони, розробивши план нападів, вчинили чотири збройних напади на окремих громадян, погрожуючи їм вбивством. Після останнього нападу Петро Волощук, прийшовши разом з братом додому, зізнався дружині, що вони втрьох вчинили напад на сім’ю Петренків, і попросив заховати відібране у них майно — золоті прикраси, фотоапарат, відеокамеру. Дружина виконала прохання.
Дайте кримінально-правову оцінку дій суб’єктів.

Вирішення
1.Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин справи.
1. Вважаємо, що всі суб’єкти злочинів – повнолітні, як і постраждалі.
2. Напад на працівника міліції був здійснений з метою заволодіння табельним пістолетом. Вважаємо, що працівник міліції був убитий у зв’язку зі службовою діяльністю.
3. Збройні напади на громадян із застосування погроз вбивством були вчинені з метою заволодіння їх майном.
4. Напад на сім’ю Петренків вважаємо такими, що здійснені із проникненням в житло (оскільки з умов задачі випливає, що злочинна група могла викрасти перелічені речі лише з помешкання).
5. Вважається, що напад на сімю Петренків був поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, оскільки злочинці до цього використовували такі ж методи, і мали зброю.
6. Вважати, що сума речей, яку викрала організована група не є великою (по приблизній оцінці даних речей припускається, що їх сума не перевищує 250 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
7. Вважати, що дружина Петра Волощука не знала про попередні злочини групи, та не обіцяла сприяти у вчиненні будь-яких діянь. 
2. Попередні висновки щодо злочинів, вчинених суб’єктом. 
Вчинені діяння суб’єктами мають ознаки наступних злочинів: 
Посягання на життя працівника правоохоронного органу з метою заволодіння табельною зброєю слід кваліфікувати за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК як вбивство з метою полегшити вчинення іншого злочину і за ч. 3 ст. 262 КК як розбій з метою викрадення вогнепальної зброї. Збройні напади на 4 громадян попередньо кваліфікуємо за ч 2. Ст. 187 ККУ як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм. Напад на родину Петренків попередньо слід кваліфікувати за ч. 3 ст.187 ККУ як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
3. Вплив окремих інститутів, що стосуються злочину, на кримінально – правову оцінку діяння суб’єктів. 
3.1. Стадії вчинення злочинів
Всі злочини є закінченими. Напад на працівника міліції з метою викрадення вогнепальної зброї вважається закінченим з моменту вчинення нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.( п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду N 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами»). Аналогічно розбій, що був вчинений щодо 4 потерпілих та сім’ї є закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, або з погрозою застосування такого насильства.
Вплив на кваліфікацію. Діяння, вчинені суб’єктами не потребують посилання на ст.ст. 14 та 15 ККУ. Закінчені злочини такого посилання не потребують.
Співучасть у вчиненні злочину. 
Напад на працівника міліції з метою викрадення вогнепальної  зброї вчинений за співучасті братів та Коровіна. Форма співучасті – свіввиконавство ( з попереднім порозумінням). Розбій, вчинений щодо чотирьох потерпілих за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.187 ККУ ) вчинено всіма за ознаками співвиконавства. 
Розбій, поєднаний з проникненням у житло до Петренків (ч.3 ст.187 ККУ) братами та Коровіним вчинені за співвиконавства. Дії жінки Петра Волощука, не є співучастю, адже це не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. ЇЇ дії можуть кваліфікуватись за ч.1 ст. 396 ККУ.
Множинність злочинів. 
У діях Сергія та Петра Волощуків, а також Коровіна присутня множинність у формі сукупності та повторності.
Так, вони вчинили сукупність злочинів: посягання на життя працівника правоохоронного органу з метою заволодіння табельною зброєю ( п. 9 ч. 2 ст. 115 КК), вбивство з метою по¬легшити вчинення іншого злочину і за ч. 3 ст. 262 КК як розбій з метою викрадення вогнепальної зброї. Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини (ч.1 ст.33 ККУ)
Збройні напади на 4 громадян - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч 2. Ст. 187 ККУ) та як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст.187 ККУ) - повторність.
4.Формула кримінально-правової кваліфікації.
Дії Сергія Волощука слід кваліфікувати: п. 9 ч. 2 ст. 115 КК, ч. 3 ст. 262 КК, ч 2. Ст. 187 ККУ, ч. 3 ст.187 ККУ.
Дії Петра Волощука слід кваліфікувати: п. 9 ч. 2 ст. 115 КК, ч. 3 ст. 262 КК, ч 2. Ст. 187 ККУ, ч. 3 ст.187 ККУ.
Дії Коровіна слід кваліфікувати: п. 9 ч. 2 ст. 115 КК, ч. 3 ст. 262 КК, ч 2. Ст. 187 ККУ, ч. 3 ст.187 ККУ.
5.Юридичне формулювання обвинувачення.
Сергій Волощук вчинив сукупність злочинів, таких як Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК), викрадення, привласнення вогнепальної зброї що вчинене організованою групою, (ч. 3 ст. 262 КК), та повторність злочинів: розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч 2. Ст. 187 ККУ) та розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст.187 ККУ).
Петро Волощук вчинив сукупність злочинів, таких як Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК), викрадення, привласнення вогнепальної зброї що вчинене організованою групою, (ч. 3 ст. 262 КК), та повторність злочинів: розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч 2. Ст. 187 ККУ) та розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст.187 ККУ).
Коровін вчинив сукупність злочинів, таких як Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК), викрадення, привласнення вогнепальної зброї що вчинене організованою групою, (ч. 3 ст. 262 КК), та повторність злочинів: розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч 2. Ст. 187 ККУ) та розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст.187 ККУ).

1
2
3